Orthodoxy/Православие/Ορθοδοξία
View allAll Photos Tagged orthodoxy
The colonnade (modern building) is located on a hill 900 meters from the walls of the Lavra. From here one of the best panoramic views of the monastery of St. Sergius and the city opens up. A good place to take unforgettable souvenir photos.
Sergiev Posad is the only city in the Moscow region included in the "Golden Ring" of Russia. It is considered the spiritual capital of Orthodoxy, the heart of the city is the Holy Trinity Lavra of St. Sergius - a UNESCO World Heritage Site.
Chapel-tomb of A.Ya. and A.I. Polyakovs, built near the church around 1910 by I.E. Bondarenko with the participation of V. Vladimirov. Brick faced with light decorative tiles and richly decorated inside and out with glazed polychrome ceramics, it is an outstanding piece of art of the Neo-Russian style.
The restoration is currently underway.
The Polyakovs are the last owners of the Znamenskoye-Gubailovo estate in the center of Krasnogorsk, Moscow Region.
In 1885 the estate was bought by N.Ya. Polyakov, having arranged a weaving production in the premises of the former factory.
In 1885 his brother, the famous Moscow merchant Alexander Yakovlevich Polyakov, the owner of a cloth and weaving factory, became the owner of the estate.
Subsequently, Znamenskoye-Gubailovo began to belong to Sergei Alexandrovich Polyakov, N.Ya. and A. Ya. Polyakovs, engineer, translator, philanthropist, founder and owner of the Scorpion publishing house, one of the founders of the Libra magazine, which became the cradle of Russian symbolism.
Unfortunately, after the revolution, the fate of Sergei Alexandrovich was rather tragic. Polyakov accepted the loss of wealth after the revolution with philosophical indifference. In 1929 S.A. Polyakov was evicted from Moscow, banned from living in the 5 largest Russian cities. He died in 1943 in Kazan, where he was exiled.
An unusual obelisk stands on the central square of the Trinity-Sergius Lavra. It was established in 1792 by the famous scholar and church leader - Metropolitan Plato (Levshin). On each side of the obelisk is a medallion with a text explaining exactly what role Laurus played in a given era ...
Many people know the monastery of St. Sergius of Radonezh as the spiritual center of Russian Orthodoxy and a collection of remarkable architectural monuments. But not everyone knows how important he played in the sharp turns of Russian history. And it’s hard to say in which country and how we would live today, if not for this monastery.
St. Sergius taught people primarily love and forgiveness. He himself set an example of humility in the most difficult situations.
Thousands of pilgrims come to the Lavra daily. There are 11 temples in the monastery.
Trinity Church is not the largest in the architectural ensemble of the Lavra, but it is here that the majority of those who came to the monastery are in a hurry. The whole time the temple is open for people to visit, the flow of people going into it does not stop: pilgrims hurry to bow to the relics of the founder of the monastery, St. Sergius.
Church of St. George the Victorious (Protection of the Holy Virgin) on the Pskov mountain in Moscow..The church was built in 1657 after a fire in 1639 on the foundation of an ancient church, a bell tower and a refectory in 1818. In the late 1920s the church was closed and used by various institutions. The church was returned to the Church in 1991.
View of the New Jerusalem Monastery from the wall..The New Jerusalem Monastery is one of the most famous and revered monasteries of the central part of Russia, the main feature of which is that the Resurrection Cathedral located here was built in the image and likeness of the Church of the Holy Sepulcher on Calvary in Jerusalem, although the outer monasteries are completely different from each other..In the Resurrection Cathedral, as in the Church of the Holy Sepulcher in Jerusalem, there are three main shrines of Christians:
Golgotha is a small rock where Christ was crucified (in Greek the word "Golgotha" means a frontal place)
Cuvuclia - a small chapel with the Holy Sepulcher, the burial place of Christ
Temple of the Resurrection of the Savior, the place of the life-giving resurrection of Jesus Christ.
Golgotha, the place of the crucifixion of Christ, is located on the second tier of the temple; a staircase to the right of the main entrance leads to it. In a small room, a cross was installed, made in Jerusalem and the same size as the Jerusalem Cross of God. Also here is a stone with a crack imitating a rock that broke at the time of the Savior’s death, when the blood of Christ was shed on it.
On the west side, a rotunda was attached to the temple with a huge two-tier dome, in the center of which was built a cavern, that is, a chapel with the Holy Sepulcher. Here is a bed on which the body of Christ was placed in a cave on the side of Mount Calvary.
In the temple next to the entrance is the Stone of Anointing, to which the Savior’s body was transferred, when it was removed from the cross, here he was anointed with peace (fragrant oil) and prepared for burial.
In the New Jerusalem Monastery, as in Jerusalem, the entrance to the temple is located on the south side. In the eastern part is the underground church of Saints Constantine and Helena, located at a depth of six meters. The legend has been preserved that it was at such a depth that Queen Helen found the Life-giving Cross. The Israeli temple of Constantine and Helen carved into the rock.
Philotheou Holy Monastery in early morning mist at Mount Athos,Chalkidiki, Macedonia, Hellas (Greece)
My Board "Agion oros (Saint Mount Athos)" on gettyimages
My photos for sale on getty images
Άρθρο μου στην ιστοσελίδα της trivago
My article on trivago's website
Το album για το Άγιον όρος Holy Mount Athos
στο προσωπικό μου blog ΛΟΓΕΙΚΩΝ Logikon
Περιλαμβάνει περίπου 150 εικόνες ,σκέψεις μου,πληροφορίες και παραπομπές ώστε να αποτυπώνεται πλήρως η εμπειρία μου στο "Περιβόλι της Παναγίας"
The album for Άγιον όρος Holy Mount Athos
on my personal blog ΛΟΓΕΙΚΩΝ Logikon.
It contains about 150 images, my thoughts, information and references to fully reflect my experience at "The Virgin's Garden"
Most residents of Ukraine profess Orthodoxy and celebrate Christmas according to the Julian calendar, on January 7th. But the number of believers celebrating this day on December 25, like most Christians around the world, is growing.
“Someone will see today the first star in the sky over Bakhmut, Rubizhne, Kremennaya. Warsaw, Berlin, London, New York, Toronto and many other cities and countries... And someone will celebrate this Christmas in captivity, but let him remember that we will come for all our people, we will return freedom to all Ukrainians and Ukrainian women. We will be together today We will make a wish One for all And we will feel joy One for all And we will understand the truth One for all We will celebrate our holidays as usual We will smile and rejoice As usual There is only one difference: we will not wait for a miracle, because we create it ourselves."
Vladimir Zelensky, President of Ukraine.
Cheia Monastery
Mănăstirea Cheia
www.monumenteromania.ro/index.php/monumente/detalii/en/Ma...
en.wikipedia.org/wiki/Cheia_Monastery
Category: Monasteries
Period: 1782
Importance: A
LMI code: PH-II-a-A-16412
Address: 60
Location: sat CHEIA; comuna MĂNECIU
District: Prahova
Region: Muntenia
My Board "Trikala city and countryside" on gettyimages
My photos for sale on getty images
My blog Λογεικών Logikon
Καλή Παναγιά και καλό μήνα σε όλους
Στα ριζά της Πίνδου, στην είσοδο ενός μεγαλόπρεπου φαραγγιού, το οποίο χωρίζει τα βουνά Ίταμο και Κόζιακα, αλλά και ενώνει τη Θεσσαλία με την Ήπειρο, 18 χλμ. δυτικά από τα Τρίκαλα, βρίσκεται η Πύλη.
Σε μικρή απόσταση απέναντι από την Πύλη και δίπλα στον Πορταϊκό ποταμό, στον οικισμό Πόρτα Παναγιά βρίσκεται η εκκλησιά Πόρτα Παναγιά, το άλλοτε καθολικό της μονής Μεγάλων Πυλών η οποία ιδρύθηκε το 1283, στη θέση ή την περιοχή ιερού του Aπόλλωνα ή της Αθηνάς, από το σεβαστοκράτορα Ιωάννη Άγγελο Κομνηνό Δούκα, νόθο γιο του δεσπότη της Hπείρου Mιχαήλ B' Δούκα. Στα τέλη του 14ου αιώνα προστέθηκε ο εξωνάρθηκας. Η Ι. Μ. Μεγάλων Πυλών, που περιελάμβανε και το ναό της Πόρτας Παναγίας, στα βυζαντινά χρόνια ήταν μια πλούσια σταυροπηγιακή μονή (υπαγόταν δηλ. κατευθείαν στον πατριάρχη) με πολλά κτήματα, τα οποία, όταν η μονή διαλύθηκε στα χρόνια της Τουρκοκρατίας, δόθηκαν στους κατοίκους της γειτονικής Πόρτας, ενώ ο ναός με σιγιλλιώδες γράμμα του 1843, περιήλθε στην κυριότητα της Ι. Μ. Δουσίκου.
Ο Ι.Ναός Πόρτα Παναγιά, είναι σταυρεπίστεγη τρίκλιτη βασιλική που έχει κτισθεί πάνω σε αρχαίο ναό αφιερωμένο στην Αθηνά ή τον Απόλλωνα. Αυτό μαρτυρούν οι κίονες οι οποίοι ευρίσκονται στο χώρο γύρωθεν του ναού, όπως και η ύπαρξη πολλών αρχιτεκτονικών μελών είτε εντοιχισμένων είτε περισυλλεγέντων κατά καιρούς, που σήμερα φυλάσσονται στο ναό.
Στα δυτικά του ναού, υφίσταται ευρύς εξωνάρθηκας που ακολουθεί τον τύπο του εγγεγραμμένου σταυροειδούς με τρούλλο και χρονολογείται στα τέλη του 14ου αι. Ο ναός πέραν της ιδιόρρυθμης αρχιτεκτονικής έχει να παρουσιάσει και πλούσιο γλυπτό, ψηφιδωτό και γραπτό διάκοσμο, που δυστυχώς η πυρκαγιά του 1855 τον κατέστρεψε. Από τον γλυπτό διάκοσμο διασώθηκαν αποσπασματικά κιονόκρανα, που έστεφαν τους κίονες και τμήμα του μαρμάρινου τέμπλου στην Πρόθεση και το κεντρικό κλίτος. Από τον ψηφιδωτό διάκοσμο διεσώθηκαν - οι μοναδικές στον Ελλαδικό χώρο τόσο για την τεχνική και τεχνοτροπία όσο και για την ιδιόρρυθμη ανάστροφη θέση τους - ψηφιδωτές εικόνες του Χριστού και της Παναγίας.
Στη νοτιοδυτική γωνία βρίσκεται το αρκοσόλιο του κτήτορα με εντοιχισμένο βαπτιστήριο.
Από τον εικονογραφικό διάκοσμο, αξιοπρόσεκτη είναι η τοιχογραφία που καλύπτει την ημικυκλική κόγχη, στην ΝΔ γωνία του κυρίως ναού, όπου απεικονίζεται ο κτίτωρ της μονής Ιωάννης Δούκας που άγγελος τον οδηγεί στην προστάτιδα της μονής, Παναγία. Πρόκειται για μια από τις σπάνιες προσωπογραφίες των Κομνηνών.
Τελευταία ανασκαφική έρευνα έφερε στο φως και τον τάφο του Ιωάννη Δούκα - δυστυχώς συλημμένο. Η ίδια ανασκαφική έρευνα, που έγινε στο πλαίσιο του προγράμματος Leader για την αναστήλωση της μονής, έφερε στο φως επίσης τμήματα του αρχικού μαρμάρινου τέμπλου, τμήματα από αρχαίες ενεπίγραφες στήλες, τμήματα επικράνων, όλα να αποτελούν το δεύτερο δάπεδο της μονής, σε δεύτερη βέβαια χρήση. Επίσης ήρθε στο φως η βάση του αρχικού λίθινου άμβωνα, η στασιδοφόρος και ο μαρμάρινος κίονας που στήριζε την Αγία Τράπεζα, ενώ τμηματικά αποκαλύφθηκε και το αρχικό μαρμάρινο δάπεδο του ναού.
Τέλος ενδιαφέρουσες είναι και οι τοιχογραφίες που σώζονται στο Ιερό και οι οποίες τοποθετούνται στον 13ο αι. Η τοιχογραφία στην καμάρα του κεντρικού κλίτους, εκείνες πλησίον του παραθύρου της νότιας πλευράς και της δυτικής πλευράς του κυρίως ναού, χρονολογούνται στον 18ο αι. όπως και εκείνες του νάρθηκα - στις οποίες δυστυχώς η πυρκαγιά του 1980, επέφερε ανεπανόρθωτη ζημιά.
Μία άγνωστη στους πολλούς και σπάνια ιστορική πληροφόρηση σχετικά με τη Μονή της “Πόρτας Παναγιάς” ή όπως στα βυζαντινά χρόνια απεκαλείτο “Ιερά Μονή της Ακαταμάχητου Θεοτόκου των Μεγάλων Πυλών”, την οποία οικοδόμησε η βυζαντινή οικογένεια των Αγγέλων Δούκα Κομνηνών είναι η παρακάτω:
Όπως η τεκμηριωμένη ιστορική έρευνα του καθηγητή – ακαδημαϊκού της Ακαδημίας Επιστημών Γραμμάτων και Τεχνών “Angelica Constantiniana” της Ρώμης, Χάρη Κουδούνα, αποδεικνύει, στη Μονή αυτή που σήμερα είναι μετόχι της Ι.Μ. Δουσίκου, εφυλάσσοντο οι πέτρες από την Αγία Οικία της Θεοτόκου στη Ναζαρέτ. Από τις πέτρες αυτές, κατόπιν μεταφοράς, προέκυψε ο Ιερός Ναός της Παναγίας του Λορέτο στον Νομό των Μάρκε Ιταλίας.
Ειδικότερα, οι πέτρες αυτές μεταφέρθηκαν στο Λορέτο από την Πύλη Τρικάλων, όπου είχανε φυλαχθεί και προστατευτεί στο βυζαντινό Μοναστήρι της Πόρτας Παναγιάς. Η μετατόπιση έγινε γιατί αυτά τα Άγια Κειμήλια περιλήφθηκαν στην κατόπιν συμφωνίας προικοδοτική λίστα των αγαθών, λόγω του γάμου μεταξύ της Πριγκίπισσας Θαμάρ ή Μαργαρίτας των Αγγέλων Δούκα Κομνηνών, κόρης του Δέσποτα της Ηπείρου Νικηφόρου Α’- ετεροθαλή αδερφού του Ιωάννη Α’ Δούκα Κομνηνού, Σεβαστοκράτορα της Θεσσαλίας, άμεσο πρόγονο της Α.Ε.Β. και Αυτοκράτορα Αλέξιου – και του Φιλίππου Β’ των Ανδεγαυδών (Ανζού), Πρίγκηπα του Τάραντα.
Πηγές Sources:
My Board “Meteora” on gettyimages
My Board "Trikala city and countryside" on gettyimages
My photos for sale on getty images
Άρθρο μου στην ιστοσελίδα της trivago
My article on trivago's website
Ολοκληρωμένο Full album
on my blog ΛΟΓΕΙΚΩΝ Logikon
Ὑπὸ γῆν βουλήσει,
κατελθὼν ὡς θνητός,
ἐπανάγεις ἀπὸ γῆς πρὸς οὐράνια,
τοὺς ἐκεῖθεν πεπτωκότας Ἰησοῦ.
Από τα εγκώμια του Επιταφίου Θρήνου της Μεγάλης Παρασκευής
Από τον Σεπτέμβριο του 2023 το Ζαγόρι ενεγράφη ως πολιτισμικό τοπίο στην παγκόσμια κληρονομιά της UNESCO.
From September 2023, Zagori was registered as a cultural landscape in the UNESCO world heritage.
My Board “Small Papigko”on gettyimages
My board Zagori mountain on Getty Images
My photos for sale on getty images
My blog Λογεικών Logikon
8 Νοεμβρίου Σύναξις των Αρχαγγέλων Μιχαήλ και Γαβριήλ και των λοιπών Ασωμάτων και Ουρανίων Αγγελικών Ταγμάτων
November 8th Synaxis of the Archangels Michael and Gabriel and the other Assomats and Uranus of Angelic Orders
Απολυτίκιον
Τῶν οὐρανίωv στρατιῶν Ἀρχιστράτηγοι, δυσωποῦμεv ὑμᾶς ἡμεῖς οἱ ἀνάξιοι, ἵvα ταῖς ὑμῶv δεήσεσι, τειχίσητε ἡμᾶς, σκέπῃ τῶν πτερύγωv, τῆς ἀΰλου ὑμῶν δόξης, φρουροῦvτες ἡμᾶς προσπίπτοντας, ἐκτεvῶς καὶ βοῶντας· Ἐκ τῶν κινδύνων λυτρώσασθε ἡμᾶς, ὡς Ταξιάρχαι τῶν ἄνω Δυνάμεων.
Τα έτη πολλά και ευλογημένα στους εορτάζοντες
The years to be many and blessed to the celebrants!
Ο Ι.Ν. έχει χαρακτηριστεί ως διατηρητέο μνημείο απο το υπουργείο πολιτισμού.
The Church has been designated as a preservable monument by the Ministry of Culture.
One in a series of "Straight" Pano-Sabotage images of a churchs form being powerfully altered by the medium. A metaphor, or a reflection of the need for a dramatic transformation of the process and content of belief ?
A church building, a sign in itself, is morphed or in the process of transformation into a newer manifestation, something unforeseen perhaps, unprecedented. That doesn't necessarily connote destruction or elimination. It can be seen as being either iconoclastic or a transmogrification. What would a future hold when old, spent orthodoxies, religious, scientific or philosophical, that no longer serve, gradually fade away. What would replace them ? Would they offer an open system that evolves and adapts, or would they just become more orthodoxies later on ?
Breakthrough/Discovery > Integration / Synthesis > Stabilization / Strength > Ossification / Orthodoxy > Disintegration / Breakdown > Chaos / Bifurcation-Bridge > Breakthrough/Discovery ........ ?
No photo manipulation software was used on this piece.
___________________________________________________
© Richard S Warner ( Visionheart ) - 2018. All Rights Reserved. This image is not for use in any form without explicit, express, written permission.
___________________________________________________
I am VERY proud to announce that I was chosen to be the feature artist of the "Kreative People" Group's Spring Gallery - Running until the end of June. I really must thank both abstractartangel77 and Xandram for bestowing me with this great honour. The link to the gallery appears below:
Please visit my Kreative People Highlight Gallery HERE
The Novy Chersonesos Museum and Temple Complex is the cradle of Orthodoxy, a unique historical monument, a place of strength and attraction. Buildings and structures with a total area of 140,000 square meters are located on 22.4 hectares of landscaped territory. The territory of the complex includes museums of Christianity, Crimea and Novorossiya, Antiquity and Byzantium, the world's only temple park, archaeological park, Catherine Park with the river Geroon, Russia's first amphitheater "Griffin Arena" and the recreated Byzantine quarter (Mint, Antique Manor, Craft workshops and Estate of the winemaker).And all this is the "New Chersonese"..........CHERSONESOS is a new city that has risen
from the ruins - spirit, bonds and honor!
A place of glory! People who have repaid their debt
are reviving the Heavenly Message. A unique temple-Celestial park,
garden city, Christian Museum,
Sevastopol is victorious, wonderful
, guests and friends are invited.
The
center of the spirit, history, and church
is the re-creation of ancestral ideas.
The glory of works and service does not fade,
in truth, in faith, giving birth to children!
Novorossiya
is part of the Russian World and its blood! It will be like this forever.
And the spring of the peninsula (Crimea)
is blooming with the Motherland again for centuries!
Two griffins are on guard at the entrance.
The vine is eternal!
Chersonesos pointed out the Way of the Cross to all Slavic peoples
with a lighthouse.
panorama of 6 (14mm) vertical captures
My Board “”Mastorohoria” on gettyimages
My Board “Konitsa and environs” on gettyimages
My photos for sale on getty images
Album
Περιοχή Κόνιτσας Konitsa’s area
on my blog ΛΟΓΕΙΚΩΝ Logicon
Андріївська церква — православна церква на честь Святого Андрія у стилі бароко у Києві.
В 2019 году Во время реставрационных работ в Андреевской церкви нашли новую надпись.
Специалисты проводили снятие медного с позолотой и серебрением оклада престола церкви, датируемого 18 столетием. На кирпичном основании оклада обнаружили 13 строчек неизвестного текста. Нанесены они были в виде дипинти, то есть краской. 9 строчек текста были почему-то забелены, но не уничтожены. При этому ранее никто про эти строки не упоминал.
Текст перевели и выяснили, что в нем говорится об освещении Андреевской церкви в день памяти Святого Андрея Стратилата, которое прошло 19 августа 1767 года.
Μοναχός εστιν ο πάντων χωρισθείς και πάσι συνηρμοσμένος.
A monk is separated from everyone and always interlocked with everyone.
Βιγλάτορας και ιερόν περιτείχισμα ορθοδοξίας,άλλο ένα μοναστήρι μας σε κάποιαν άκρη της Ελληνικής γής το οποίο η αφοσίωση,η πίστη των εκεί μοναζουσών εις “το αρχαίον κάλλος” ανεμόρφωσε πάντα με εμφανή την Θεία βοήθεια.
Μας ζητήθηκε και είναι απολύτως σεβαστό να μην δώσουμε παραπάνω λεπτομέρειες.
Όμως,νομίζω ότι μπορούμε να στείλουμε την αγάπη μας στην γλυκύτατη σκυλίτσα Νταίζη η οποία μας υποδέχθηκε και μας χάρισε αξέχαστες τρυφερές στιγμές εκεί!
Watcher and sacred wall of Orthodoxy, another of our monasteries on some corner of the Greek land which the devotion, the faith of the monks there remodeled in "the ancient beauty" always with the obvious Divine help.
We have been asked and it is absolutely respectful not to give more details.
But, I think we can send our love to the pictured sweet dog Daisy who welcomed us and proffers to us unforgettable tender moments there!
My photos for sale on getty images
Album
Το μοναστηράκι της...Νταίζυ Dazy's monastery
on my Blog ΛΟΓΕΙΚΩΝ Logicon
Church in the village of Krasnoye, Tver Region, Russia.(1790)
Camera: Nikon F 80;
Lens: Sigma 150mm F2.8 EX DG HSM APO Macro;
Film: KodakProImage100;
Filter: No filter;
Exposure: as ISO 100;
Scanned: Minolta Dimage Scan Elite 5400 by VueScan
Church of the Transfiguration of the Lord - in the village of Krasnoye, Staritsky District, Tver Region, Russia.
In the second half of the 18th century, M.F. Poltoratsky became the owner of the estate in the village of Krasnoye, Staritsky district, who decided to replace the old wooden church with a new one, copied from the famous Chesme church, built in 1777-1780 by order of Catherine II by architect Yu. M. Felten near Petersburg.
His first petition “to build a stone church with his own kosht” dates back to 1783. After a second petition, Bishop Ioasaph Zabolotsky signed the charter of the church on July 30, 1785.
The construction of the temple was carried out under the care and dependency of his wife for five years, and was completed in 1790.
Built in a pseudo-Gothic style, it is an almost exact copy of the Chesme Church in St. Petersburg, built 10 years earlier.
The height of the structure is 24 meters, length and width - about 20 meters.
In 1931, the Soviet authorities closed the temple. The bells were sent for melting down, the stone fence was dismantled and transported to Staritsa, to the city garden. The interior of the church was used for the needs of the local collective farm, destroyed and dilapidated.
In 1997, the restoration of the temple began.
Церковь Преображения Господня — в селе Красном Старицкого района Тверской области России.
Во второй половины XVIII века владельцем усадьбы в селе Красное Старицкого уезда стал М. Ф. Полторацкий, который решил взамен старой деревянной церкви построить новую, скопированную со знаменитой Чесменской церкви, сооружённой в 1777—1780 годах по повелению Екатерины II архитектором Ю. М. Фельтеном близ Петербурга.
Первое его ходатайство «построить каменную церковь собственным коштом» относится к 1783 году. После повторного прошения епископ Иоасаф Заболотский 30 июля 1785 года подписал храмоздательную грамоту.
Строительство храма осуществлялось попечением и иждивением его супруги на протяжении пяти лет, и было закончено в 1790 году.
Построен в псевдоготическом стиле, является почти точной копией Чесменской церкви в Санкт-Петербурге, построенной на 10 лет раньше.
Высота сооружения составляет 24 метра, длина и ширина — около 20 м.
В 1931 году советские власти закрыли храм. Колокола были отправлены на переплавку, каменная ограда разобрана, перевезена в Старицу, в городской сад. Внутреннее помещение церкви использовалось для нужд местного колхоза, разрушалось и ветшало.
В 1997 году началось восстановление храма.
The Mother of God with a baby is an icon created in 1884-1885 by Mykhailo Vrubel for the decoration of the iconostasis of St. Cyril's Church in Kyiv. Despite the fact that the image is made in accordance with all the canons of Orthodox iconography, art critics and artists note its expressiveness and unusualness. The faces of the Mother of God and the infant Christ were copied by Vrubel from the wife and youngest daughter of the art critic Adrian Prakhov*.
Holy Archbishop Athanasius of Alexandria, known as "The Great" and "Father of Orthodoxy", is the first in the chronological order among the holy fathers of the "golden" IV century of patristic writing. He occupies a special place among the greatest theologians of the period of trinitarian disputes, he is called a great fighter for the unity of the Word.
* Adrian Viktorovych Prakhov - art critic, archaeologist and art critic, professor of the Kyiv Imperial University of St. Volodymyr, leader of a group of artists (Viktor Vasnetsov, Mykhailo Vrubel, Mykhailo Nesterov, Pavlo Svedomskyi and Vilhelm Kotarbinskyi) who painted the Volodymyr Cathedral in 1884–1885
Богоматір з немовлям - ікона, створена в 1884-1885 роках Михайлом Врубелем для оформлення іконостасу Кирилівської церкви в Києві. Незважаючи на те, що образ виконаний згідно з усіма канонами православної іконографії, мистецтвознавці та художники відзначають його виразність та незвичайність. Лики Богородиці та Христа-немовля були списані Врубелем з дружини та молодшої доньки мистецтвознавця Адріана Прахова*.
«Незвичайний, привабливий образ, написаний всупереч канонам духовного живопису. Ледве помітний нахил голови, просте, втомлене обличчя з широким носом і пухкими губами, земне і неземне водночас. У величезних очах, що зачаровують, любов, біль, благання, терпіння і передбачення трагічної долі художника. Це не парадна ікона для всіх, для гучного храму, що блищить оздобленням. Це ікона для тихої церкви, написана великому емоційному піднесенні, як звернення до серця конкретної людини.»
Святий архієпископ Олександрійський Афанасій, відомий під ім'ям «Великого» та «Отця Православ'я», є першим у хронологічній лавці серед святих отців «золотого» IV століття святоотцівської писемності. Він займає особливе місце серед найбільших богословів періоду тринітарних суперечок, його називають великим борцем за єдиносущність Слова.
* Адріан Вікторович Прахов – мистецтвознавець, археолог та художній критик, професор Київського Імператорського університету Святого Володимира, керівник групи художників (Віктор Васнєцов, Михайло Врубель, Михайло Нестеров, Павло Свєдомський та Вільгельм Котарбінський), яка здійснювала розпис Володимирського собору у 1884–1884 роках. Саме Адріан Прахов запросив молодого Михайла Врубеля у Киів і доручив йому написати 4 ікони для іконостасу Кирилівськоі церкви.
Temple of the Holy Blessed Prince Alexander Nevsky.
Храм Святого Благоверного Князя Александра Невского.
KLG_1508_m1
Church of Cosmas and Damian (1794), Kaluga, Russia.
Россия, Калуга, Церковь Космы и Дамиана (1794).
Покро́вская це́рковь — православный каменный храм, сооружённый в Киеве на Подоле в 1772 году по проекту архитектора И. Г. Григоровича-Барского на месте старой деревянной церкви. Является памятником архитектуры Украины.
Вулиця Бо́ричів Тік — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Боричевого узвозу до Фролівської вулиці.
Місцевість, де пролягає вулиця, відома ще з часів Київської Русі. У X–XVII століттях тут селилися переважно ремісники. Власне вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після Подільської пожежі 1811 року, яка знищила дерев'яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, «перетворила на попіл найкращу частину міста». Вулиця була прокладена у зв'язку з переплануванням Подолу за проектом архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Поділ був поділений сіткою вулиць на прямокутні квартали.
Orthodoxy then is not so much a settled system of beliefs as a ‘tool,’ a set of self-reflective practices, ‘a tradition of discriminating, imaging and symbolising.’ It is the church’s therapeutic response to the trauma of Christ’s resurrection. The church remains orthodox only to the extent that it remains attentive and answerable to that universal event which lies at the origin of its life.
---Christ the Stranger: The Theology of Rowan Williams, by Benjamin Myers, pg 47
The Pious Cross "Khachkar". One arch - in honor of the 450th anniversary of Astrakhan. Another is the 300th anniversary of the first Armenian stone church in Russia. The third 290th anniversary of the Armenian Diocese in Russia. All this is placed in the park "Armenia" in the city of Astrakhan.
Поклонный Крест "Хачкар". Одна арка - в честь 450-летия Астрахани. Другая - 300-летия первой Армянской каменной церкви в России. Третья 290-летия Армянской епархии в России. Все это находится в сквере "Армения" в городе Астрахань. Так-то...
My photos for sale on gettyimages
My Board "Monemvasia" on gettyinages
Album
on my blog Λογεικών Logikon
Ο Ι.Ναός 'Ελκομένου (επì τού Σταυρού) Χριστού είναι ο μοναδικός στην Ελλάδα με αυτή την αφιέρωση,
Τρίκλιτη βασιλική με τρούλο, τρεις ημικυκλικές αψίδες στα ανατολικά και θολωτό νάρθηκα στα δυτικά. Στην αψίδα του ιερού διαμορφώνεται σύνθρονο με τον επίσκοπο θρόνο στο μέσον. Η αρχιτεκτονική μορφή που έχει σήμερα ο ναός προήλθε από μετασκευές σε διαφορετικές εποχές.(6ος-20ός αι)
Ελάχιστοι ίσως γνωρίζουν ο πολύμηνο θρίλερ που διαδραματίστηκε μεταξύ 1979 και 1980 για τον εντοπισμό της εικόνας μετά την απαργή της από απότακτο αξιωματικό, αλλά και το ότι στην συγκεκριμένη αρπαγή είχε βασισθεί το επιτυχημένο σίριαλ της κρατικής τηλεόρασης «Ιερόσυλοι» με τον Θάνο Λειβαδίτη, σε σκηνοθεσία του Κώστα Λυχναρά.
Η εικόνα που είχε μετά από περιπέτειες ανεβρεθεί το 1980 και φυλασσόταν έκτοτε στο Βυζαντινό Μουσείο, γύρισε στον τόπο της ύστερα από 32 χρόνια και πολυετείς προσπάθειες του Μητροπολίτη Μονεμβασίας και Σπάρτης Ευστάθιου αφού δόθηκαν οι αναγκαίες εγγυήσεις για την ασφάλεια της.
Ο σπουδαίος Φώτης Κόντογλου, μοναδικός αγιογράφος ο ίδιος, είχε χαρακτηρίσει τη συγκεκριμένη εικόνα αριστούργημα. Πρόκειται «ίσως για τη σπουδαιότερη Σταύρωση σε φορητή εικόνα».
Ο τότε αξιωματικός της ΕΛΑΣ Σωτήρης Ηλιόπουλος - υπηρετούσε στο Τμήμα Εγκλημάτων κατά Ζωής και Ιδιοκτησίας το 1980 - που είχε πραγματοποιήσει την σχετική έρευνα αναφέρει: «Θυμάμαι τον τότε υπουργό Πολιτισμού, ο οποίος όταν έμαθε ότι βρήκαμε την εικόνα ήλθε στη γκαρσονιέρα, γονάτισε στο πάτωμα, έκανε το σταυρό του και μας είπε "βρέθηκε ο σύγχρονος Παρθενώνας που είχε χαθεί"».
Ναί, ἀλήθεια, ὁ Ἑλκόμενος ἔχει δυὸ χέρια
τόσο λυπημένα μέσα στὴ θηλειά τους
ὅμως τὸ φρύδι του σαλεύει σὰν τὸ βράχο ποὺ ὅλο
πάει νὰ ξεκολλήσει πάνου ἀπ᾿ τὸ πικρό του μάτι.
Γιάννης Ρίτσος, Ρωμιοσύνη
H.Ch. of Elkomenos (=Suspended on the Cross) Christ
Three-aisled basilica with a dome, three semicircular arches in the east and a vaulted narthex in the west. In the arch of the sanctuary is formed a synonym with the bishop's throne in the middle. The architectural form that the temple has today came from modifications in different seasons (6th-20th centuries)
Few may be aware of the many-year thriller that took place between 1979 and 1980 to locate the image after her departure from a detachment officer, and the fact that this successful rapprochement had been based on the success of the television series "Jerusalees" with Thanos Livaditis, directed by by Kostas Lychnaras.
The image that he had after adventures was discovered in 1980 and was kept in the Byzantine Museum since then, has returned to his place after 32 years and many years of efforts by the Metropolitan of Monemvasia and Sparta Efstathiou after having been given the necessary guarantees for its security.
The great Fotis Kontoglou, the only hagiographer himself, had characterized this masterpiece image. It is "perhaps the most important crucifixion in a portable image".
The then ELAS officer, Sotiris Iliopoulos, was serving at the Department of Crime of Life and Property in 1980, who had carried out the relevant research, saying: "I remember the then Minister of Culture, who when
My Board "Trikala city and countryside" on gettyimages
My photos for sale on getty images
Album
΄Αγιος Γεώργιος Γλίνους Τρικάλων Agios Georgios at Glinos Trikala
on my blog ΛΟΓΕΙΚΩΝ Logicon
Ο ωραιότερος κοιμητηριακός ναός,εξ όσων έχω δεί τουλάχιστον,είναι αναμφιβόλως ο Ιερός Ναός προς τιμήν του Αγίου Γεωργίου στο χωριό Γλίνος, ο οποίος,σύμφωνα με εντοιχισμένη κτητορική επιγραφή, ανηγέρθη το 1818 στη θέση Παλιοκόπρια, όπου βρισκόταν αρχικά το χωριό ως ενοριακός,τότε,ναός.
Σχετικά προσφάτως ολοκληρώθηκαν οι εργασίες υποστήλωσης,εξωραϊσμού και διαμόρφωσης του περιβάλλοντος χώρου με πλήρη σεβασμό προς την αρχιτεκτονική φυσιογνωμία του ώστε το μεταβυζαντινό μνημείο,όπως έχει χαρακτηρισθεί από το Υπουργείο Πολιτισμού,να κληροδοτηθεί στις επόμενες γενεές εδραίο και περικαλλέστερο.
The most beautiful cemetery, to my knowledge, is undoubtedly the Holy Church in honor of St. George in the village of Glinos, which, according to a built-in inscription, was erected in 1818 at the site of Paliokopria, where the village was originally then.
Recently completed work of restoration, landscaping and configuration of the surrounding area in full respect of the architectural character of the post-Byzantine monument,as designated by the Ministry of Culture, to be bequeathed to future generations well-established and more beautiful.
Built 1633-1642, initially - Catholic church of the Bernardine Convent.
The cathedral of complex fate, many times was partially destroyed, rebuilt. During the Soviet period it was closed and used for other purposes.
It is very strange that one of the main Orthodox churches of the city has no domes, and for the Cathedral of the Holy Spirit the domes should be green. However, the cathedral was formerly Catholic, and was not remodeled after conversion to Orthodoxy.
Собор Сошествия Святого Духа (Свято-Духов собор)
Минск (Верхний город), Беларусь
Saint Kosmas of Aitolia chapel - Part of the Saint Cyprian and Saint Justine Monastery at Fyli, Attika, Hellas
Once it was the main church of Vladimir principality. Its construction was initiated by the glorious Prince Andrei Bogolyubskii in 1158. Its new face the cathedral acquired after the fire of 1185, which had heavily damaged the interior of the church. The heir of Bogolubsky, the Prince Vsevolod the Big Nest, decided to improve the architecture of the cathedral. He surrounded the building by galleries, on the corners of which the new gilded domes appeared. As a result, the cathedral square become even bigger than before and its new look become even more beautiful, more solemn, and more elegant. In 1408 the interior design of the cathedral was taken care by the well-known icon painter, Andrei Rublev and his friend Daniel Chyorny. But unfortunately, the magnificent frescoes have survived only partially: the fires and looting did their work; by the 18th century the cathedral had dilapidated and dreary appearance. Thanks to the restoration of 1888-1891 the Assumption Cathedral received its original look. Today the Assumption Cathedral stands on the top of a high hill and is the integral part of the city’s panorama. The tourists enter through the high tower, which is also a remarkable example of architecture.
Храм основал владимирский князь Андрей Боголюбский в 1158 г. как усыпальницу для брата и трех своих сыновей и придал ему статус главного храма владимирских и суздальских земель. Для его украшения были приглашены лучшие зодчие, иконописных и золотых дел мастера из Греции, Германии, Киева и Галича. Здание построили из белого известняка и декорировали каменной резьбой. Позже в великокняжеском соборе венчали на престол и хоронили великих владимирских князей, для чего собор расширили, надстроили и пышно убрали. Главной реликвией была Владимирская икона Божией Матери, позднее переданная в Москву, и находящаяся ныне в храме при Третьяковской галерее.
В 1238 г. татаро-монгольские войска взяли Владимир. Множество горожан вместе с епископом заперлись в соборе, чтобы не сдаться супостату, но воины хана Батыя подожгли храм, и прихожане задохнулись от дыма. Храм обгорел, часть фресок были утеряны, а реликвии похищены, но в 1408 г. сын Дмитрия Донского — князь Василий — взялся восстановить его.
В 17 веке по указанию императрицы Екатерины II и на ее пожертвования был сделан ремонт храма. Тогда средневековый иконостас заменили на новый, барочный, а в начале 20 века находящиеся на нем иконы работы Рублева отправили в Государственный Русский музей и Третьяковскую галерею.
В некрополе захоронены великие князья и духовенство, некоторые из них — святые великомученики. Здесь покоятся основатель Успенского собора князь Андрей Боголюбский, Всеволод Большое Гнездо, его сын и дочь, мученики Митрофан и Патрикий. Паломники приезжают поклониться к частицам мощей святого Александра Невского — полководца, чьи войска одержали победу над тевтонскими рыцарями на Чудском озере, а также останкам святителей Симона, Максима, Серапиона. Здесь также можно приложиться к иконам Боголюбской, Владимирской, Максимовской Божией Матери (это списки со знаменитых оригиналов).
Андрі́ївська церква — православна церква на честь Святого Андрія у стилі бароко, пам'ятка архітектури та монументального живопису XVIII ст. світового значення у Києві, споруджена за проектом видатного архітектора Бартоломео Растреллі. Входить до складу Національного заповідника «Софія Київська».
Андріївська церква розташована на крутому правому березі Дніпра, на Андріївській горі, східніше Старокиївської гори, над Подолом. Вниз від неї йде Андріївський узвіз, який з'єднує верхнє місто з нижнім.
Андріївська церква збудована у 1747–1762 роках за проектом архітектора Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви. Крім цієї роботи, в Києві є ще одна споруда авторства Ф.-Б. Растреллі — Маріїнський палац. Церква повинна була стати палацовою.
Будівля церкви однокупольна з п'ятибанним завершенням має форму хреста (31,5–22,7 м), у кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, що відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами й прикриті трьома парами колон з капітелями коринфського ордеру. Висота церкви — 46 м, з хрестом — 50 м (з підклітом — 64 м)[11]; довжина — 30 м, ширина — 23 м.
Тютчев писал про Киев: «Там, где на высоте обрыва Воздушно-светозарный храм Уходит выспрь — очам на диво — Как бы парящий к небесам…»
In 2023, the Day of Peter and Paul is celebrated on July 12, on the eve of the holiday, the Petrovsky (Apostolic) fast ends. But already from 2024, Orthodox Ukrainians will be able to celebrate the Day of Peter and Paul on June 29, together with Western Rite Christians.
2023 року День Петра та Павла відзначають 12 липня, напередодні свята закінчується Петровський (Апостольський) піст. Але вже з 2024 року православні українці зможуть святкувати День Петра та Павла 29 червня разом із християнами західного обряду, адже
з 1 вересня 2023 року Православна Церква України перейде на новоюліанський календар для нерухомих свят.
Peter is always listed first among the Twelve Apostles in the Gospels and in the Book of Acts.
The Gospels and Acts portray Peter as the most prominent apostle, though he denied Jesus three times during the events of the crucifixion. According to the Christian tradition, Peter was the first disciple to whom Jesus appeared, balancing Peter's denial and restoring his position. Peter is regarded as the first leader of the early Church, though he was soon eclipsed in this leadership by James the Just, "the brother of the Lord". Because Peter was the first to whom Jesus appeared, the leadership of Peter forms the basis of the Apostolic succession and the institutional power of orthodoxy, as the heirs of Peter, and he is described as "the rock" on which the church will be built.
Paul, commonly known as Paul the Apostle and Saint Paul, was a Christian apostle who spread the teachings of Jesus in the first-century world. Generally regarded as one of the most important figures of the Apostolic Age, he founded several Christian communities in Asia Minor and Europe from the mid-40s to the mid-50s AD.
Fourteen of the 27 books in the New Testament have traditionally been attributed to Paul. Seven of the Pauline epistles are undisputed by scholars as being authentic, with varying degrees of argument about the remainder.
“Last Supper, also called Lord’s Supper, in the New Testament, the final meal shared by Jesus and his disciples in an upper room in Jerusalem, the occasion of the institution of the Eucharist. The story of the Last Supper on the night before Christ’s crucifixion is reported in four books of the New Testament (Matthew 26:17–29; Mark 14:12–25; Luke 22:7–38; and I Corinthians 11:23–25). The letters of the St. Paul the Apostle and the Acts of the Apostles demonstrate that early Christians believed that this institution included a mandate to continue the celebration as an anticipation in this life of the joys of the banquet that was to come in the kingdom of God.”
The Presentation of the Blessed Virgin Mary, known in the East as The Entry of the Most Holy Theotokos into the Temple, is a liturgical feast celebrated on November 21 by the Catholic, Eastern Orthodox, and some Anglo-Catholic Churches.
Ікона "Введення Богородиці до храму".
Третя зліва ікона празничного ряду двухярусного іконостасу. Загальний вигляд. Художник Георгій Попов.
Церква в ім'я преподобних Антонія та Феодосія Печерських трапезної палати Києво-Печерської лаври.
В колекціі Заповідника. є низка фотографічних скляних негативів із зображеннями ікон, створених Георгієм Івановичем Поповим на початку ХХ ст. для церкви Прпп. Антонія та Феодосія з Трапезною палатою Києво-Печерської лаври. 1908 р. художник написав 24 ікони на мідних пластинах для іконостаса (встановлені у лютому 1910 року), шість – для заклиросних кіотів храму, а також дві великі ікони для мозаїчних кіотів у палаті. Роботи І. Г. Попова зафіксовано на скляних фотопластинах, вірогідно, у проміжку між завершенням створення й встановленням у іконостас.
Серед них:
іл. 15. Г. І. Попов. Ікона «Введення в храм Пресвятої Богородиці» з іконостаса церкви Прпп. Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської лаври. Початок ХХ ст. [КПЛ-Н-7788]
“Ікона “Введення у храм Пресвятої Богородиці” – посвячення людини Богові та благословення. Введення Марії у храм, або Представлення, можна назвати богородичним святом-предтечею.
Центральні образи в іконі празника – батьки Анна та Йоаким, первосвященик і пророк Захарія, діви-свічоносиці та сама Богородиця.
Іконографія свята головно ґрунтується на апокрифічному Євангелії від Якова, яке, власне, описує саму подію введення Марії до храму та подає історію про її чудесне народження у сім’ї Йоакима та його дружини Анни, яку вважали безплідною.
Центральна постать в іконі – це сама Богородиця, яку, стверджує апокриф, батьки віддають до храму згідно з обітницею у трирічному віці, «щоби батька і матері не шукала».
/Іконографія християнських свят. Ніна Поліщук/
“Головне мистецтво в храмі – живопис. У Трапезній це, в першу чергу, кілька десятків ікон в іконостасі й кіотах, які створював Г.І. Попов. Написані на металі, вони є найбільш традиційним, канонічним елементом інтер’єрного декору. Їх мазок гладкий, а лики – благообразні.
У стінопису Трапезної манера Георгія Івановича Попова зримо відрізняється від манери усіх його колег – цей майстер має і свій почерк, і власний стиль.
Відомо, що всі ікони для іконостаса та кіотів Трапезної церкви написав саме Г.І. Попов. Він працював у Лаврі з 1894 року і близько 16 років розписував інтер’єри лаврських споруд, серед яких відомі великі картини розпис вівтарної апсиди у Трапезній церкві та розпис великих кіотів у тій же церкві.
Сюжетні композиції Трапезної палати й церкви під час виконання були «поділені» на дві частини: половина сюжетних розписів належить його колезі Їжакевичу, інша половина – пензлю Попова.
Попов взяв на себе виконати весь живопис у вівтарі і чотири ніші у головному квадраті храму, у Трапезній написати «Спасителя, який сидить на хмарах», нижню частину плафона «Піднесення панагії», «Христа в Еммаусі» і «Чудесний лов риби».
Найперші настінні композиції або, як їх називали, картини інтер'єрного ансамблю Трапезної - "Чудо в Еммаусі" і "Чудо на Тиверіадському озері", створювалися Г. І. Поповим у 1903 році.»
/Пітателєва О.В./