The Design Disease
View allAll Photos Tagged disease
“I'm not going down on my knees begging you to adore me
Can't you see it's misery and torture for me?
When I'm misunderstood, try as hard as you can
I've tried as hard as I could
To make you see
How important it is for me
Here is a plea from my heart to you
Nobody knows me as well as you do
You know how hard it is for me to shake the disease
That takes hold of my tongue in situations like these
Understand me…”
The beautiful cover by Hooverphonic: youtu.be/J3OMKTQK8-8
"Die geradlinig verlaufende Wellenburger Allee ist eine der imposantesten Lindenalleen im bayerisch-schwäbischen Raum. Es handelt sich dabei um einen zwei Kilometer langen Abschnitt der Wellenburger Straße im Süden des Augsburger Stadtgebietes. Die Allee beginnt an der Brücke über die Wertach im Augsburger Stadtteil Göggingen und führt in gerader Linie zum Schloss Wellenburg. Die über 350 Winter-Linden bilden auf diese Weise eine Sichtachse und unterstreichen die Bedeutung des Schlosses.
[...] Die ersten Bäume der Allee wurden im Jahre 1840 gepflanzt. Zwischen 1880 und 1920 erfolgten schließlich weitere Neuanpflanzungen. Danach wurden, wenn nötig, alte oder kranke Bäume regelmäßig durch neue Bäume ersetzt. Die Stadt Augsburg erklärte die Wellenburger Allee im November 1975 per Verordnung zum geschützten Landschaftsbestandteil." de.wikipedia.org/wiki/Wellenburger_Allee
"The linear Wellenburger Allee is one of the most imposing avenues of linden trees in the Bavarian-Swabian region. It is a two-kilometer long section of Wellenburger Straße in the south of the Augsburg city area. The avenue begins at the bridge over the Wertach River in the Göggingen district of Augsburg and leads in a straight line to Wellenburg Castle. In this way, the more than 350 winter lime trees form a visual axis and emphasize the importance of the castle.
The first trees of the avenue were planted in 1840. Between 1880 and 1920, further new plantings were finally made. Thereafter, when necessary, old or diseased trees were regularly replaced by new trees. The city of Augsburg declared the Wellenburger Allee a protected landscape feature by ordinance in November 1975."
Translated with www.DeepL.com/Translator (free version)
大人の宿題 課題/task 「Leading Line」16th/Jun/2018
7DWF Saturday:Landscape
Stay Faraway, so close ! U2
www.youtube.com/watch?v=Xci8hM42Cz0
Due to eye disease, I'll have to avoid using any electronic devices for the time being. Of course I'll still try my best to admire your fine works. Wish you all a splendid weekend, my dear friends! Happy Friday!
由於眼睛長期過度疲累，最近要接受治療，無法即時欣賞您好圖佳作要向您致歉了，感恩您一直的鼓勵和指導，周末愉快我的好友們!
The plant contains cardiac glycosides, allied to digitalins used in treating some heart disease. These glycosides, when absorbed by monarch butterfly larvae whose sole source of food is milkweed foliage, make the larvae and adult butterflies toxic to birds and other predators.
«Ця давня і красива на вигляд рослина названа на честь давньогрецького бога лікування Асклепія (Ескулапа) через його лікувальні властивості. Батьківщина сирійського ваточника – Північна Америка. Там його можна зустріти на залізничних насипах, вздовж доріг, на полях тощо. Але чому ваточник називається сирійським? Адже насправді до Сирії він не має жодного стосунку. Італійський мандрівник і натураліст Корнута прийняв ваточник за іншу рослину - кендір, що росте на Близькому Сході, зокрема в Сирії. Карл Лінней встановив, що це різні, хоч і близькі рослини, і відніс його до роду Асклепіас, але залишив за ним визначення «сирійський». Іноді на згадку про Корнута його називають Асклепіас Корнута.
Ваточник сирійський відноситься до сімейства ластівневих (Asclepiadaceae). У народі його називають ескулаповою, ластівневою, чумацькою травою. Сьогодні ваточник сирійський широко поширений у Північній та Південній Америці, Африці, Прибалтиці, Білорусії, Україні та на Кавказі. Ваточник сирійський – трав'яниста багаторічна рослина заввишки до 2 м.
Стебло – товсте пряме, в основному просте. При найменшому пошкодженні стебла або листя виділяється густий млечний сік, звідси й народна назва виду – «чумацька трава», «ластівкова трава». За повір'ям, соком цієї рослини ластівки змочують своїм пташенятам очі, щоб вони швидше відкривалися. Іноді сік витікає в такій великій кількості, що його краплі падають навіть на землю.
Листя - велике, за формою довгасто-еліптичні, довжиною 13-20 см, шириною 4-12 см, розташовані супротивно, рідше - в черговому порядку, щільні, з товстою середньою жилкою, знизу білуваті від густої повстяної галявини. Нижнє листя в середині літа завжди опадає.
Квіти - рожево-червоні, дрібні, схожі на маленькі зірочки, запашні, зібрані в соцві-
ня парасолька. Пелюстки філіжанки квіток відстовбурчені, за формою яйцеподібні, довжиною 3-4 мм, до верхівки загострені. Віночок надрізаний, лопаті його овальні, довжиною 6-7 мм, трохи звужені до верхівки, зовні кучеряво-пухнасті. Коронка тичинок складається з п'яти ковпакоподібних лопат з двома зубцями і рогоподібним плоским придатком, які виходять з внутрішньої площини ковпачка.
Плід - роздута серповидна зелена коробочка з гофрованою поверхнею, довжиною 10-12 см, при дозріванні розкривається з боків. Насіння темно-коричневого кольору яйцеподібної форми, сплюснуте, з довгими білими шовковистими волосками, схожими на вату (звідси і назва - ваточник). Вітер розносить насіння на далекі відстані, але воно визріває лише в ті роки, коли буває суха тривала тепла осінь. Цвіте рослина на другий-третій рік вегетації у другій половині літа, цвітіння продовжується 3-4 тижні.
Коренева система - стрижнева з потовщеними горизонтальними кореневищами, які далеко відходять убік. Як декоративна рослина вирощують інші два види роду – ваточник м'ясо-червоний та ваточник туберозовий.
Ваточник м'ясо-червоний, або інкарнатний, – Asclepias incarnata L – багаторічна рослина до 100-120 см заввишки. Стебла гіллясті. Листя розташоване супротивно, злегка опушене, подовжене, за формою широколанцетове. Квітки червоні або рожево-пурпурні з приємним ароматом, зібрані в зонтикоподібне суцвіття. Цвіте у липні-серпні, цвітіння триває 30-35 днів. У культурі з 1635 року. Зимостійкий, але бажано проводити профілактичне мульчування та укриття сухим листям.
Ваточник туберозовий - Asclepias tuberosa - невисока (50-70 см) рослина з яскравими помаранчевими квітками, які можуть бути вдалим доповненням флористичної композиції, оформленої в червоних або темно-зелених тонах. Великі суцвіття прикрашають пагони з середини літа та протягом майже всієї осені. Незважаючи на те, що цей вид ваточника досить морозостійкий, він все ж таки вимагає укриття на зиму і не завжди зимує в зоні лісостепу за наявності навіть зимового укриття.»
Микола Косолап, Борис Горбунов Національний університет біоресурсів та природокористування України
Кафедра землеробства та гербології.
This is up near our towns dump. The factory is called Paris Kitchens. Some of the old plant has been falling down for years. I will show you that next week.
Happy Window Wednesday
or perhaps Wall Wednesday....lol
Minolta Alpha 7 with Lensbaby Sweet 35
Fuji Eterna RD-1 cine copy film rated at 1.5iso and processed in C-41 chemistry.
This year has been particularly smokey in southeast Utah. Fires belching smoke from California, Arizona, Colorado, and within Utah have kept us indoors several days. Last night as we drove in to Moab for groceries and pears to can, we noticed a fire crawling up the side of South Mountain, 3 miles from our house. It wasn't raging and the wind was fairly calm coming from the southwest which was a good sign. It was also burning up an alluvial fan that burned 7 years ago so there wasn't much fuel. There are still some smoke coming from the steep canyons, but no active fire is visible. I am thankful for my husband who has worked tirelessly the last couple of years to chop and mow a defensible space around our house amidst the dry, dry grasses and sagebrush. Sending out a global hug to all those who have been impacted by the disasters of flood, fire, earthquakes, and disease.
2024 Alzheimer's Disease Facts & Figures
www.alz.org/media/documents/alzheimers-facts-and-figures.pdf
Wikipedia
Alzheimer's disease
en.wikipedia.org/wiki/Alzheimer's_disease
With heartfelt and genuine thanks for your kind visit. Have a beautiful day, be well, keep your eyes open, appreciate the beauty surrounding you, enjoy creating, stay safe, and laugh often! ❤️❤️❤️
If my last Flickr photo - the owl - was the sublime, then this can only be the grotesque.
The (in)famous Northern Pulp Mill at Abercrombie, Pictou County, Nova Scotia.
Hi my name is Cherish and I'm addicted to PINK...it's like a disease ! Just say'n ! ;)
Listening to....Disturbia- Rihanna...
Avian flu is taking a heavy toll on populations of seabirds around the British Isles. I was fortunate to make a trip to the Shetland Isles for GUVS and to have a small amount of time for photography before the return ferry trip. Reports of affected colonies of seabirds in the Firth of Forth are very concerning. It is difficult to see how these beautiful creatures will ride out this disease.
_DSC1568
Depeche Mode - Shake The Disease
__________________________
Sᴘᴏɴsᴇʀᴇᴅ Bʏ:
☣ Hair: Faga - Eternal @ Mainstore
☣ Nails: Lexa - Details Stiletto @ Dubai
☣ Face Skin: Nanitas Designa - Stella (Blush) @ TSS Sleigh VS. Slay Event
☣ Eyeshadow: Someone - Allure @ Warehouse Sale
☣ Eyes: Reverie - Dreamer @ Warehouse Sale
__________________________
⛧ Wasteland Event Items ⛧
December 30, 2025 - January 23, 2026
◦ Nose Piercing: GHB - Sakrament
◦ Choker: Hades - Devil Choker
◦ Earrings: Borderline - Sacrificial
◦ Halo: Synthesis - Saint's Halo
Yeah, now the work force is disgusted, downs tools, walks
Innocence is injured, experience just talks
Everyone seeks damages, everyone agrees that
These are classic symptoms of a monetary squeeze
On ITV and BBC they talk about the curse
Philosophy is useless, theology is worse
History boils over, there's an economics freeze
Sociologists invent words that mean "industrial disease"
The vet said it squawk should pass squawk and it is not uncommon squawk ..then told me to go and sit on the fence and enjoy my seed..LOL squawk.
Alright brian go and take 3 asprin and lie down HAHAHAHAHA squawk !!!!!
***There is no AI in this image…just HI aka Human Intelligence. ***
All manipulations were created in Adobe PS 2024.
From my archived folder.
Japanese Itoh hybrid peonies (intersectional peonies) are a cross between tree and herbaceous peonies, offering the best traits of both: large, 8-inch, long-lasting flowers (yellows, reds, pinks, corals) on strong, 3-foot shrubby stems that don't need staking. They are extremely cold-hardy, disease-resistant, and bloom for 3–4 weeks.
Coral Sunset Intersectional Itoh Peony .
A sunset in a flower! Aptly named for its awe-inspiring transformation from a radiant, vivid coral through a range of peaches, and finally, a creamy white colour, the flower is a masterpiece at every step of this sunset, and one might argue a bloom only improves with age. Unique from other coral varieties in that it opens with the most intense coral colour and has petals that are more ruffled, which perhaps contribute to a fuller appearance. Has a lower, more compact growing habit than Coral Charm. Mass plantings are recommended as flowers at different colour stages provide a visual riot in the landscape.
Side buds are possible, extending the bloom period. A favourite of the peony garden, this outstanding peony produces intense sunset coral, semi-double blossoms with rose overtones and a fluffy deep yellow stamens in the center. The lightly fragrant flowers are long lasting in fresh bouquets. ‘Coral Sunset’ blooms early in the peony season, around late spring in Ontario It is highly prized for its exemplary plant habit. and by florist as cut flower in bouquets.
Thank you all for the visit, kind remarks and invites, they are very much appreciated! 💝 I may reply to only a few comments due to my restricted time spent at the computer.
All art works on this website are fully protected by Canadian and international copyright laws, all rights reserved. The images may not be copied, reproduced, manipulated or used in any way, without written permission from the artist. Link to copyright registration:www.canada.ca Intellectual property and copyright.
www.canada.ca Intellectual property and copyright.
Thanks for 6,409,945 views 🙏 June 10, 2025
Update April 02, 2025. Now I only accept group invitation that allows all media types including VIDEOS.
Something exciting has happened to the humble native coneflower over the past decade. Breeders have put their best efforts toward developing new and improved colors and forms of this easy-growing native perennial wildflower. Some of the newest varieties are hybrid crosses between two different coneflower species. With these makeovers, Echinacea has morphed into a rock star in the garden. With the addition of so many new Echinacea forms, it is possible to design an entire landscape centered on this flower.
Not that there was anything wrong with the original E. purpurea, a familiar dusky purple daisy-like flower with a prominent orange center. Its long bloom period, self-seeding habit, and drought tolerance still make it a favorite of beginners and professionals alike, who delight in the wildlife-friendly attributes of the pollen-rich blooms. Coneflowers are trouble-free but just watch out that you don't overwater the plant or root rot and fungal diseases like powdery mildew can occur.
I'm rather proud of the Aussie response to Covid-19. Even so, I've spent too long in isolation as this little ditty sprang into my head, to the tune of Australia's national anthem, 'Advance Australia Fair': www.youtube.com/watch?v=aQyiZNZaj00
"Australians all let us rejoice
For we are Covid free,
We've golden soil & free health for toil
Our home 'aint dirt by "C";
Our land abounds in nature's gifts
Of diseases we are rare,
On pandemic's stage, let every page
Advance Australia Fair,
In healthy strains then let us sing
Advance Australia Fair."
** Screamin' for me, baby
Like you wanna die
Poison on the inside
I could be your antidote tonight
I could play the doctor
I can cure your disease
If you were a sinner
I could make you believe
Lay you down like one, two, three
Eyes roll back with ecstasy
I can smell your sickness
I can cure ya **
www.youtube.com/watch?v=Sih0v01Wbek
[VERSOV] WOOLOV_HALLOWEEN EDT
NOW IN THE MAINSTORE : maps.secondlife.com/second.../Paris%20City/120/182/26
Sunlight is split into two canyons and gives one last rush through southern Colorado, USA, ending another beautiful day. The yellowed evergreen trees low across the canyon on the left are actually suffering from a blight or some other disease, maybe pine beetles, that has discolored them. Thanks for looking!
Italien / Lombardei - Limone sul Garda
Limone sul Garda (Gardesano: Limù) is a town and comune in the province of Brescia, in Lombardy (northern Italy), at the western bank of Lake Garda.
History
Despite the presence of famous cultivations of lemons (the meaning of limone in Italian), the town's name is probably derived from the ancient lemos (elm) or limes (Latin: boundary, referring to the communes of Brescia and the Bishopric of Trento). Between 1863 and 1905 the denomination of the comune was Limone San Giovanni.
On 13 September 1786, the famous German poet J. Wolfgang Goethe passed by the village by boat and described with this words its lemon gardens:
"We passed Limone, the mountain-gardens of which, laid out terrace-fashion, and planted with citron-trees, have a neat and rich appearance. The whole garden consists of rows of square white pillars placed at some distance from each other, and rising up the mountain in steps. On these pillars strong beams are laid, that the trees planted between them may be sheltered in the winter. The view of these pleasant objects was favored by a slow passage, and we had already passed Malcesine when the wind suddenly changed, took the direction usual in the day-time, and blew towards the north."
(Italian Journey, J. Wolfgang Goethe, 1816–17)
Until the 1940s, the town was reachable only by lake or through the mountains, with the road to Riva del Garda being completed in 1932, but today Limone is one of the most renowned tourist resorts in the area.
Health
In 1979, researchers discovered that people in Limone possess a mutant form of apolipoprotein (called ApoA-1 Milano) in their blood, that induced a healthy form of high-density cholesterol, which resulted in a lowered risk of atherosclerosis and other cardiovascular diseases.
The protein appears to have given residents of the village extreme longevity - a dozen of those living here are over the age of 100 (for c. 1,000 total inhabitants). The origin of the mutation has been traced back to a couple who lived in Limone in the 17th century. Research has been ongoing to develop pharmaceutical treatments against heart disease based on mimicking the beneficial effects of the ApoA-1 mutation.
(Wikipedia)
Limone sul Garda ist eine italienische Gemeinde am Westufer des Gardasees in der Provinz Brescia in der Lombardei. Die an der Gardesana Occidentale liegende Gemeinde hat 1142 Einwohner (Stand 31. Dezember 2019). Das ursprüngliche Fischerdorf ist heute ein Touristenort mit vielen modernen Hotels und Ferienwohnungen. In Limone befinden sich die beiden Häfen Porto Vecchio und Porto Nuovo.
Der Name Limone leitet sich wahrscheinlich nicht, wie oft angenommen, von den umliegenden Zitronenhainen ab, sondern vom lateinischen Wort limes (Grenze). Denn einst endete in Limone die Republik Venedig. Trotzdem wird dort hauptsächlich das „Zitronen-Image“ vermarktet.
Geographie
Der Ort liegt direkt am nördlichen Westufer des Gardasees und ist im Nordwesten von Felswänden umgeben. Unmittelbar nordöstlich von Limone grenzt die Gemeinde Riva del Garda an. Im Südwesten befindet sich die Gemeinde Tremosine.
Geschichte
Limone war ursprünglich ein kleines Dorf, das zwischen 1426 und 1797 zur venezianischen Magnifica Patria, einem Zusammenschluss der westlichen Gemeinden des Gardasees und einem Teil des Sabbiatals, gehörte. Mit Einmarsch der Truppen Napoleons wurde dieser Zusammenschluss 1797 aufgelöst. Nach dem Wiener Kongress im Jahre 1815 war Limone dem lombardisch-venezianischen Königreich zugehörig und damit auch dem Kaisertum Österreich.
Österreich gab nach dem Sardinischen Krieg seine Herrschaft über die Lombardei ab, und so fiel Limone an das 1861 gegründete Königreich Italien. Die Grenze zu Österreich befand sich dabei nur wenige Kilometer nördlich von Limone. Die unmittelbare Nähe zur Grenze hatte zur Folge, dass Limone in der Zeit des Ersten Weltkrieges frühzeitig vom Kriegsgeschehen erfasst wurde. Zunächst flüchtete ein Teil der Einwohnerschaft in das nahe gelegene Tremosine. Im September 1916 wurden schließlich auch die verbliebenen Einwohner evakuiert. Zuvor mussten die Plantagenbesitzer das gesamte Abdeckmaterial der Gewächshäuser an das Militär abgeben. Dies führte dazu, dass der Anbau von Zitrusfrüchten nicht mehr möglich war. Von 1863 bis 1905 war der Gemeindename Limone San Giovanni.
Zwischen 1928 und 1931 erfolgte der Bau der Gardesana Occidentale von Gargnano nach Riva. Limone war bis zu diesem Zeitpunkt nur über unwegsame Saumpfade oder per Schiff erreichbar. Die Eröffnung der Straße führte zu wirtschaftlichem Aufschwung und auch zu einer Zunahme des Fremdenverkehrs. Um die Uferbereiche innerhalb des Dorfes besser zu erschließen, wurde dann 1939 die Strandpromenade errichtet.
Wirtschaft und Infrastruktur
Im Jahre 2016 lag der Ort bei der Zahl der Übernachtungen pro Anzahl Einwohner mit deutlichem Abstand an erster Stelle, bei der absoluten Anzahl an einundvierzigster.[2]
Im Gemeindegebiet gab es zum 31. Dezember 2015 87 Beherbergungsbetriebe mit insgesamt 6.841 Betten.
Etwa 10.000 Touristen kommen täglich während der Sommersaison nach Limone. Für sie wurden große Parkplätze am Ortsrand eingerichtet, da in der Altstadt aufgrund enger Gassen kein Autoverkehr möglich ist.
Sehenswürdigkeiten
Das Stadtbild ist unter anderem durch die berühmten Zitronenhaine geprägt. Sie sind unter anderem durch folgende Beschreibung Goethes vom 13. September 1786 berühmt geworden:
„Heute früh um drei Uhr fuhr ich von Torbole weg mit zwei Ruderern. Anfangs war der Wind günstig, daß sie die Segel brauchen konnten. Der Morgen war herrlich, zwar wolkig, doch bei der Dämmerung still. Wir fuhren bei Limone vorbei, dessen Berggärten, terrassenweise angelegt und mit Zitronenbäumen bepflanzt, ein reiches und reinliches Ansehn geben. Der ganze Garten besteht aus Reihen von weißen viereckigen Pfeilern, die in einer gewissen Entfernung voneinander stehen und stufenweis den Berg hinaufrücken. Über diese Pfeiler sind starke Stangen gelegt, um im Winter die dazwischen gepflanzten Bäume zu decken. Das Betrachten und Beschauen dieser angenehmen Gegenstände ward durch eine langsame Fahrt begünstigt, und so waren wir schon an Malcesine vorbei, als der Wind sich völlig umkehrte, seinen gewöhnlichen Tagweg nahm und nach Norden zog.“
– Goethe: Italienische Reise
Sonstiges
Um 1980 entdeckten Wissenschaftler bei den Bewohnern ein mutiertes Molekül eines Apolipoproteins im Blut. Dieses senkt das Erkrankungsrisiko von Arteriosklerose und anderer Herz-Kreislauferkrankungen.
(Wikipedia)
I’ve had this image sitting on the shelf for a while now. I had a theme in mind when I set up the shot but there is something about this image that has just not been working for me.
I like the colours in the sky. I like the smooth but slightly rippled finish on the water. I even like the turbines and I’ve deliberately kept in the power masts and the stacks from the refinery over the hill but I can’t get my head around that grungy mess of a pier. I’m so accustomed to trying to keep all the elements in an image balanced and appealing, like a good landscape should be, that this just doesn't seem right but you know if you change your perspective then interesting can work too. I started to think about the juxtaposition of the beautiful colour of the sky and water being put in comparison to the desolation of the broken pier. If you think about the image as an impression of industrial decay amidst the beauty of nature then I begin to see the appeal.
Please feel free to give me some feedback if you think the combination works or is just a bunch of pretentious crap. I’m thick skinned and I won’t be upset if you want to be honest. Well, hopefully not too upset…
What there is to say? I love medicine, i love the ability to heal, to aid people, the knowledge about human body and the responsability in taking desitions that can change a person's life.I just enjoy Med School, I want to be a better doctor, i WANT to, i dont feel obligated to be one... and that feels good.
Alzheimer’s disease is the most prevalent reason of dementia that has inflicted an approximate 5.3 million individuals in the United States.
Read about Alzheimer's Disease
In addition to the Langevin Bridge, the Calgary Tower was also lit in the color of lime green. This too was to bring awareness to the plight of those with Lyme disease.
Many ask me, "if the city is willing to light these structures in green in recognition of the disease, how is it that many doctors in Calgary say it does not exist? After that question, you begin to understand our frustration. As well, it is now a law in Canada, bill C442 thanks to MLA, Heather May.