View allAll Photos Tagged TheLastSupper
This was taken at Rhyolite, a ghost town on the edge of Death Valley. Originally a gold mining town, its population declined from 8000 in 1908 to a mere 14 in 1920.
In 1984 a Belgian artist, Albert Szuykalski settled there for a short time and created several installations, many of which still stand today. This one he ironically called 'The Last Supper'
Ікона «Таємна вечеря» на ківорії над ракою з мощами святого Макарія, митрополита Київського. Північна нава Володимирського собору. Київ.
*Ківорій – намет над ракою з мощами святого.
*Рака («скринька», «ковчег») - скриня з мощами святого і являє собою витвір мистецтва — виготовляється з благородних металів і прикрашається дорогоцінним камінням.
Священномученик Макарій жив і здійснював свою архіпастирську діяльність у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтському — спільній державі литовців і русинів.
На момент поставлення священно-мученика Макарія митрополитом Київським у 1495 р. Московська і Київська Церкви-митрополії існували й розвивалися вже цілком окремо одна від одної. У 1448—1458 рр. відбувся остаточний поділ Київської митрополії, яка від часу «хрещення Русі» входила до складу Константинопольського патріархату, між великими Литовсько-Руським і Московським князівствами, внаслідок чого відокремилася незалежна від Константинополя (неканонічна до 1589 р.) Московська митрополія. Київська ж митрополія (Литовсько-Руська) так і залишалася в складі Константинопольського патріархату (своєї Церкви-матері) до 1685 р., коли її з порушенням церковних канонів було приєднано до Московського патріархату.
St John the Baptist Church, Windsor, Berkshire
It was thought to be in the 12th century that a St John’s church existed, no firm date known. This church continued until 1818 when the decision to demolish and rebuild was taken.
The present church was built between 1820–1822 in the Gothic Revival style. Designed by Charles Hollis, with Jeffry Wyatt (Wyatville) as consultant. Hollis’s plan followed the outline of the old church with many of the old artefacts being incorporated in the new church.
Between 1869-1873 the church was redesigned as a number of features were thought to be out of vogue. Samual Sanders Teoulon was engaged to do the restoration. The extension of the chancel was one of the main objectives. This was completed so that it formed a semi-circular apse. The re-opening of the church in 1873, the opening ceremony performed by Princess Christian (Princess Helena), Queen Victoria and Prince Albert’s 5th child.
In the west gallery is a painting of the Last Supper by Francis Cleyn (attrib.), this was restored in 2003.
There is a Royal Pew which shows a pelican feeding its young, the carving by Grinling Gibbons. Both of these items came out of the old church and were donated by King George III in 1788.
There are Venetian glass panels in the reredos, made by Antonio Salviati, mosaic artist. There are eight bells all made at the Whitechapel Bell Foundry.
The Last Supper icon (oil on canvas), which is located in the altar of St. Andrew's Church, was painted in the 18th century.
The restoration was completed in 2019. Due to the size of the icon (8.3 m2) and the volume of the gilded carved frame, it was impossible to transport it to the workshop, so all the restoration work was carried out by the masters directly in the church.
The image of the "Last Supper", made by the artist Alexei Petrovich Antropov (1716 - 1795), is behind the throne.
Ікона «Таємна Вечеря» (полотно, олія), що знаходиться у вівтарі Андріївської церкви, була написана у XVIII столітті художником Олексієм Петровичем Антроповим (1716 - 1795).
Реставрацію завершили у 2019 році. Через розміри ікони (8,3 м2) та обсягу позолоченого різьбленого обрамлення транспортування її в майстерню було неможливим, тому всі реставраційні роботи майстри проводили безпосередньо в храмі.
*Олексій Петрович Антропов (1716 – 1795, Санкт-Петербург) – декоратор-монументаліст, який працював у стилі бароко та класицизму (розписи для Зимового та Анічкова палаців, роботи у Царському Селі та Петергофі,
У 1752 р. він отримує самостійне замовлення на «написання ікон у куполі та інших місцях нового храму Андрія Первозванного», щойно збудованого в Києві архітектором Мічуріним за проектом Растреллі.
За чотири роки (1752-1756 рр.) він пише ікони для іконостасу, розписує купол та стіни. Найбільша з його розписів собору монументальна «Таємна вечеря» — запрестольний вівтарний образ.
Учнем Антропова був Дмитро Левицький.
Дмитро Григорович Левицький сімнадцятирічним юнаком познайомився з художником Олексієм Антроповим, який з 1752 року протягом трьох років керував роботами з розпису Андріївської церкви в Києві. Маститий декоратор-монументаліст відвіз свого молодого підмайстра до Петербурга відразу ж після закінчення робіт. В архівних документах зустрічаються дані, що Левицький мешкав у будинку художника протягом шести років.
The Last Supper is the final meal that, in the Gospel accounts, Jesus shared with his apostles in Jerusalem before his crucifixion. The Last Supper is commemorated by Christians especially on Holy Thursday. The Last Supper provides the scriptural basis for the Eucharist, also known as "Holy Communion" or "The Lord's Supper".
St. Thomas Aquinas viewed The Father, Christ, and the Holy Spirit as teachers and masters who provide lessons, at times by example. For Aquinas, the Last Supper and the Cross form the summit of the teaching that wisdom flows from intrinsic grace, rather than external power. For Aquinas, at the Last Supper Christ taught by example, showing the value of humility (as reflected in John's foot washing narrative) and self-sacrifice, rather than by exhibiting external, miraculous powers.
According to the teachings of the Apostle Paul, the Church is a mysterious mystical organism, which is the Body of Christ. That is why the Lord instituted the Sacrament of the Eucharist.
Ікона «Тайна вечеря» над царською брамою іконостасу Благовіщенського собору.
За вчення апостола Павла, Церква — це таємничий містичний організм, який є Тілом Христовим. Для того Господь і встановив Таїнство Євхаристії.
«Ісус на Тайній Вечері, тієї ночі, коли Його було видано, встановив Євхаристійну Жертву Свого Тіла і Крові, щоб увічнити жертву Хреста впродовж віків, аж до Свого приходу» (ККЦ, 1323).
Він заповів Своїм учням Своє Тіло і Свою Кров: «І, взявши хліб, віддав хвалу, переломив, дав їм і мовив: «Це Моє Тіло, що за вас віддається. Чиніть це на Мій спомин». Так само чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – це Новий Завіт у Моїй крові, що за вас проливається».
*Німб (від лат. nimbus — хмара), ореол — коло або сяйво, що оточує голову особи в релігійному мистецтві. Слугує для вказівки на святість цієї особи. У християнському мистецтві німб відомий з III століття. На Сході німб — коло сяйва, ознака наділення благодаттю.
Matthew 26: 26-28
26 While they were eating, Jesus took bread, and when he had given thanks, he broke it and gave it to his disciples, saying, “Take and eat; this is my body.”
27 Then he took a cup, and when he had given thanks, he gave it to them, saying, “Drink from it, all of you. 28 This is my blood of the covenant, which is poured out for many for the forgiveness of sins.
Durham,Ontario
Canada
After Jesus Christ called the twelve disciples, “He gave them power over unclean spirits, to cast them out and to heal every sickness and every disease” (Matt. 10:1).
“Last Supper, also called Lord’s Supper, in the New Testament, the final meal shared by Jesus and his disciples in an upper room in Jerusalem, the occasion of the institution of the Eucharist. The story of the Last Supper on the night before Christ’s crucifixion is reported in four books of the New Testament (Matthew 26:17–29; Mark 14:12–25; Luke 22:7–38; and I Corinthians 11:23–25). The letters of the St. Paul the Apostle and the Acts of the Apostles demonstrate that early Christians believed that this institution included a mandate to continue the celebration as an anticipation in this life of the joys of the banquet that was to come in the kingdom of God.”
www.britannica.com/event/Last-Supper-Christianity
«Таємна вечеря» або «Остяння вечеря» зображує останню вечерю Ісуса Христа з учнями-апостолами, що відбувається в Єрусалимі напередодні його арешту римлянами.
У жодному з Євангелій немає інформації про те, що Ісус відправив Юду до встановлення Євхаристії, яке відбулося, коли апостоли ще їли пасхальну вечерю; отже, Юда теж мав бути там у цей час. Згідно з Євангелієм від Луки, Ісус лише після споживання хліба й вина сказав, що Його зрадить той, хто сидить із Ним за столом.
Сьогодні всі знають, що апостолом, який зрадив Ісуса Христа, був Юда, його найулюбленіший учень. Але ніхто не знає чому. Існують лише припущення про причини і тлумачення цієі зради.
На знаменитій картині Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря»,
згідно з думкою істориків, Ісус та Юда були списані з одної і тої ж людини в різні періоди його життя. Це ще раз підкреслює той факт, що добро і зло йдуть так близько, що іноді межа між ними невідчутна.
In 1984, Belgian artist Charles Albert Szukalski created a ghostly interpretation of Christ and the disciples sited against the backdrop of the Amargosa Valley. To construct the life-sized figures, Szukalski draped live models in burlap soaked in plaster and posed them as in the painting by Leonardo DaVinci. After the plaster set, the models slipped out. Later the figures were coated in fiberglass.
This sculpture is the signature piece of the Goldwell Open Air Museum located near the ghost town Rhyolite, Nevada outside of Death Valley.
The Christ figure from the Last Supper statue ensemble at the Goldwell Open Air Museum. The ghostly life-sized figures were created in 1984 by Charles Szukalski. He draped burlap soaked in plaster over live models posed as in the Last Supper painting by Leonardo da Vinci. When the plaster set, the models slipped out. Then the figures were coated in fiberglass. Remarkably, the sculptures still stand in the desert after 38 years.
Happy Slider Sunday!
____________________________________
© 2016 Helmuth Boeger / Goldwell Open Air Museum -
All rights reserved !
For further information: goldwellmuseum.org/
.
(more than 14000 views - Thank You ! :-)
Albert Szukalski created this large sculpture in 1984. Szukalski molded the life-sized shapes by dropping plaster-soaked burlap over live models until the plaster dried enough to stand on its own. Then he finished the sculpture with a layer of fiberglass. There is a whole movie on his creation process which I have not purchased.
Interior de la Iglesia de San Julián de Campos.
La Ultima Cena.
Inside the church of Campos.
The Last Supper.
I understand that:
- no image can reproduce the real essence in its entirety:
- the task of the image (icon) is not to fully reproduce the real essence;
- the image is used only as a sign (symbol), as a means that facilitates the perception of things, etc.
But, on the other hand, it seems to me that the image should not be contradictory when the result of an event is depicted before the event took place.
For example, on this icon, all the apostles, except for Judas, are depicted with halos of holiness along with Jesus, although the sacrament of the descent of grace has not yet taken place, because the bread is whole. In this sense, the famous painting by Leonardo da Vinci "The Last Supper" is mentioned, in which only Jesus is depicted with a halo.
A similar image, when only Jesus has a nimbus, can be seen on the "Last Supper" Icon above the Royal Gate of the iconostasis of the Annunciation Cathedral in Kyiv (see the album of this cathedral in my collection).
Я розумію, що:
- жоден образ не може відтворити реальну сутність в усій її повноті:
- завданням зображення (ікони) не є повне відтворення реальної сутності;
- зображення використовується лише як знак (символ), як засіб, який полегшує сприйняття сущого тощо.
Але, з іншого боку, мені здається, зображення не повинно бути суперечливим, коли результат події зображається до того як подія відбулася.
Наприклад, на цій іконі всі апостоли, окрім Юди, зображені з німбами святості наряду з Ісусом, хоч таїнство зішестя благодаті ще не відбулося, адже хлібина ціла. В цьому сенсі згадується знаменита картина Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря», на якій лише Ісус зображений з нимбом.
Аналогічне зображення, коли німб є лише у Ісуса, можна побачити на Іконі «Тайна Вечеря» над Царськими вратами іконостасу Благовіщенського собору у Києві ( див. альбом цього собору у моїй колекції).
*Німб (від лат. nimbus — хмара), ореол — коло або сяйво, що оточує голову особи в релігійному мистецтві. Слугує для вказівки на святість цієї особи. У християнському мистецтві німб відомий з III століття. На Сході німб — коло сяйва, ознака наділення благодаттю.
de gauche à droite : Barthélemy, Jacques le Mineur, André, Simon Pierre, Judas, Jean, Jésus Christ, Thomas, Jacques le Majeur, Philippe, Matthieu, Judas Thaddée, Simon le Zélote
lors de mon 1er passage à Milan, je n'avais pu la voir n'ayant pas réservé à l'avance... cette fois, j'ai pu l'admirer en vrai, une grande émotion quand on pense à l'artiste, son entourage, ses études de visages, mains, bras... la photo n'est pas d'une grande qualité, mais je suis contente de la partager !
Wandering through the alleys in the inner Canberra suburb of Braddon, I noticed this group of individuals with an unusual table setting.
A lot has happened to culture, attire and acceptance of differences in the last 2,000 plus years. A little imagination, and possible alien intervention, who would another Last Supper include?
The identity 3rd from the left seems to have 5 different faces (what about the other side?) so we are reaching a table for more than 12.
there is this cool little ghost town on the Nevada California border, near Death valley called Rhyolite. There are these very cool sculptures of ghosts doing various things. I photographed these at night, lit only by the full moon. The Last Supper
Genial.
Light, emotions, personalities and meanings.
'One of you will betray me.'
The reaction of the 12 Apostles.
Jesus' feet are no more, as they built the door from the cafeteria to the kitchen. In 1652, a doorway was cut through the mural, removing Jesus’ feet.
8 euros.
Reserve the date and time.
The apostles are grouped into four groups of three, leaving Christ relatively isolated at the center. From left to right (from the point of view of those who are in front of the painting), according to their heads, they are: in the first group, Bartolomeu, Tiago Menor and André; in the second group, Judas Iscariote, Pedro (white hair) and João (beardless); Christ at the center; in the third group, Tomé, Tiago Maior and Filipe (also beardless); and in the fourth group, Mateus (apparently with a thin beard), Judas Tadeu and Simão Cananeu also called Simão, Zelote, last. These identifications come from an autograph manuscript by Leonardo found in the 19th century.
It is thought that the face of Judas depicted in the painting would portray Girolamo Savonarola, a Dominican priest who ruled Florence and who was executed by order of Pope Alexander VI in 1498.
If the leonine does not take shame home, the apostle Tiago Menor reacts to the betrayal announced by Christ as a direct affront.
In 2023, the Day of Peter and Paul is celebrated on July 12, on the eve of the holiday, the Petrovsky (Apostolic) fast ends. But already from 2024, Orthodox Ukrainians will be able to celebrate the Day of Peter and Paul on June 29, together with Western Rite Christians.
2023 року День Петра та Павла відзначають 12 липня, напередодні свята закінчується Петровський (Апостольський) піст. Але вже з 2024 року православні українці зможуть святкувати День Петра та Павла 29 червня разом із християнами західного обряду, адже
з 1 вересня 2023 року Православна Церква України перейде на новоюліанський календар для нерухомих свят.
Peter is always listed first among the Twelve Apostles in the Gospels and in the Book of Acts.
The Gospels and Acts portray Peter as the most prominent apostle, though he denied Jesus three times during the events of the crucifixion. According to the Christian tradition, Peter was the first disciple to whom Jesus appeared, balancing Peter's denial and restoring his position. Peter is regarded as the first leader of the early Church, though he was soon eclipsed in this leadership by James the Just, "the brother of the Lord". Because Peter was the first to whom Jesus appeared, the leadership of Peter forms the basis of the Apostolic succession and the institutional power of orthodoxy, as the heirs of Peter, and he is described as "the rock" on which the church will be built.
Paul, commonly known as Paul the Apostle and Saint Paul, was a Christian apostle who spread the teachings of Jesus in the first-century world. Generally regarded as one of the most important figures of the Apostolic Age, he founded several Christian communities in Asia Minor and Europe from the mid-40s to the mid-50s AD.
Fourteen of the 27 books in the New Testament have traditionally been attributed to Paul. Seven of the Pauline epistles are undisputed by scholars as being authentic, with varying degrees of argument about the remainder.
“Last Supper, also called Lord’s Supper, in the New Testament, the final meal shared by Jesus and his disciples in an upper room in Jerusalem, the occasion of the institution of the Eucharist. The story of the Last Supper on the night before Christ’s crucifixion is reported in four books of the New Testament (Matthew 26:17–29; Mark 14:12–25; Luke 22:7–38; and I Corinthians 11:23–25). The letters of the St. Paul the Apostle and the Acts of the Apostles demonstrate that early Christians believed that this institution included a mandate to continue the celebration as an anticipation in this life of the joys of the banquet that was to come in the kingdom of God.”
Ікона «Тайна вечеря» над царською брамою іконостасу Михайлівського собору Видубідського монастиря.
«Таємна вечеря, яку також називають Вечерею Господньою, у Новому Завіті — це остання трапеза, яку розділили Ісус та його учні у верхній кімнаті в Єрусалимі, нагода встановлення Євхаристії. Історія Таємної вечері в ніч перед розп'яттям Христа описана в чотирьох книгах Нового Завіту (Матвія 26:17–29; Марка 14:12–25; Луки 22:7–38; та 1 Коринтян 11:23–25). Послання святого апостола Павла та Діяння апостолів свідчать про те, що ранні християни вірили, що це встановлення включало мандат продовжувати святкування як передчуття в цьому житті радощів бенкету, який мав відбутися в Царстві Божому».
“Last Supper, also called Lord’s Supper, in the New Testament, the final meal shared by Jesus and his disciples in an upper room in Jerusalem, the occasion of the institution of the Eucharist. The story of the Last Supper on the night before Christ’s crucifixion is reported in four books of the New Testament (Matthew 26:17–29; Mark 14:12–25; Luke 22:7–38; and I Corinthians 11:23–25). The letters of the St. Paul the Apostle and the Acts of the Apostles demonstrate that early Christians believed that this institution included a mandate to continue the celebration as an anticipation in this life of the joys of the banquet that was to come in the kingdom of God.”
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Дивна справа - я давно помітив, що навіть профанність зображення, що часто зустрічається, не знищує сакрального сенсу сюжету. Це як заплющити очі і подумати про червоне - не бачиш червоне, але все одно знаєш яке воно насправді.
Таємна вечеря — остання трапеза, яку згідно з Євангелією Ісус розділив зі своїми апостолами в Єрусалимі перед своїм розп'яттям.
Таємну вечерю християни вшановують особливо у Великий четвер. Тайна Вечеря є біблійною основою для Євхаристії, також відомої як «Святе Причастя» або «Вечеря Господня».
Три синоптичні Євангелія та Перше послання до Коринтян містять розповідь про встановлення Євхаристії, під час якої Ісус бере хліб, ламає його та роздає присутнім, кажучи: «Це тіло Моє, що вам дається».
Страсті можуть включати, серед інших подій, тріумфальний в’їзд Ісуса до Єрусалиму, Його очищення Храму, Його помазання, Тайну Вечерю, Його агонію, Його арешт, Його суди перед Синедріоном і перед Пилатом, Його розп’яття і смерть, а також Його поховання.
Ті частини чотирьох канонічних Євангелій, які описують ці події, відомі як розповіді про Страсті. У деяких християнських громадах вшановування Страстей також включає в себе спогад про скорботу Марії, матері Ісуса, у Скорботну п’ятницю.
Слово пристрасть набуло більш загального застосування і тепер може також застосовуватися до розповідей про страждання та смерть християнських мучеників, іноді використовуючи латинську форму passio.
The Last Supper, painting by Juan de Sevilla Romero (1643 - 1695) in refectory of church Monastery of Saint Jerome.
In the Minoritenkirche in Vienna
"There is a life-sized copy of Leonardo da Vinci's The Last Supper on the church's northern wall. It is a mosaic made by the Roman mosaic artist Giacomo Raffaelli, commissioned by Napoleon I in 1809, but it was not finished before Napoleon's abdication. Francis II of Austria bought it, wanting to install it in the Belvedere in Vienna. As it was too large for the building, it was donated by Emperor Ferdinand I. of Austria to the Italian Congregation and set up on the north wall of the church, where it remains to this day. The mosaic is 9.18 x 4.47 m and weight approximatively 20 tons." en.wikipedia.org/wiki/Minoritenkirche_(Vienna)
On the eve of his Passion, that is, on Thursday, Jesus had dinner with his disciples. It was probably a Jewish Seder dinner celebrating freedom. During this supper, Jesus washed the disciples' feet, instituted the Eucharist and commanded: "Do this in remembrance of Me", and also said that He would be betrayed and sent Judas "to do what he had to do".
Фреска Таємна вечеря. Художник Вільгельм Котарбінський у партнерстві з Павлом Свєдомським. Володимирський собор.
«Поляк Котарбінський великий мрійник. Він любить мріяти про важливе і нікчемне, серйозно і жартома. Після обіду. Під час короткого відпочинку від невпинної роботи, він не проти поговорити про те, що треба думати, вся справа в електричних струмах, а тому варто було б ходити в скляних галошах;
що все на світі зумовлено від початку століть, а тому всякі турботи - нісенітниця;
що є нескінченно велике, тобто і нескінченно мале, а тому чому б не бути в мізинець його лівої руки планетній системі, подібній до сонячної, а в системі планет – землі, на землі – Києву, у Києві – Володимирському храму, а в храмі чому би не сидіти, ось цієї хвилини, Котарбінському, Сведомському і Васнєцову?»
Котарбінський працював над розписами Володимирського собору в 1887-1895 рр. Працював разом із Павлом Сведомським, разом вони створили 18 величезних картин та 84 окремі постаті, зокрема у південному кораблі храму «Таємна вечеря» та «Вхід до Єрусалиму».
/Володимир Дедлов/
У переддень своїх Страстей, тобто в четвер, Ісус вечеряв зі своїми учнями. Ймовірно, це була єврейська вечеря «седер», на якій святкували отриману свободу. Під час цієї вечері Ісус омив учням ноги, встановив Євхаристію і заповів: «Робіть це на Мій спомин», а також сказав, що Його зрадять, і послав Юду «робити те, що мав».
The Last Supper - Das letzte Abendmahl
Altar of the parish church in Berwang, Tyrol, Austria.
Artist: Johannes Obleitner (1893-1984)
Finished / fertiggestellt: 1945
Lens: SMC Pentax-DA* 16-50mm zoom
Camera: PENTAX K-1
Processing: extensive processing in Silky Pix Developer Studio Pro 9 from a single RAW file, with careful use of HDR technique.
Control of individual colours in the Black and White conversion, as well as a darkish orange filter overall to bring out the woodgrain.
"Dodging and burning in" with gradation filters placed at different angles, as well as highlighting or darkening of individual points of interest.
Wishing all viewers a happy Easter/Passover, as happy as can be under the circumstances, and good health!
Take care!
"And yet behold, the hand of the one who is to betray me is with me on the table;" (Luke 22:21, NABRE)
The reaction of four of the twelve apostles after this announcement of Jesus Christ: on the far left, Andrew, who seems most astonished; next to him, his brother Peter, who reaches for a knife in anger; in front of him, the traitor Judas Iscariot, who holds a bag full of money in his hand, the reward for his betrayal; on the far right, the youthful John, the favorite disciple of Jesus, whom the angry Peter pleads with, but who does not seem to respond.
Detail of a life-sized copy of Leonardo da Vinci's The Last Supper in the Minoritenkirche in Vienna. "It is a mosaic made by the Roman mosaic artist Giacomo Raffaelli, commissioned by Napoleon I in 1809 [...]." en.wikipedia.org/wiki/Minoritenkirche_(Vienna)
Leonardo's original, created in 1495-98, is a mural painting in the refectory of the Dominican monastery of Santa Maria delle Grazie in Milan.
"Leonardo reportedly used the likenesses of people in and around Milan as inspiration for the painting's figures." But it took him a long time, it seems, to find a model for the head of Judas, for which only the very worst man of Milan was good enough. About the model for Judas the Austrian writer Leo Perutz wrote the novel "Leonardo's Judas" (posthumously, 1959). I just finished reading this highly recommendable novel and that is why I am doing this research. en.wikipedia.org/wiki/The_Last_Supper_(Leonardo) de.wikipedia.org/wiki/Das_Abendmahl_(Leonardo_da_Vinci)
Three of the ghostly figures that are part of sculptural assemblage that is The Last Supper. It is located in the Goldwell Open Air Museum near Rhyolite, NV. The 30 foot tall concrete block sculpture known as The Pink Lady is in the background.
Albert Szukalski's famous statues in the desert posed to represent Leonardi daVinci's painting of the Last Supper.
While I shot this scene at night, my stars did not turn out as well as this. We'll try again in a couple weeks.
The "World of Wax" originally opened in 1961 in a street level location of the Crystal Garden at the corner of Belleville and Douglas. Displaying some ninety figures, this attraction establish North America's first exhibition of Josephine Tussaud wax figures from England. In April of 1971, Canada's 13th Prime Minister, the Right Honourable John George Diefenbaker, officiated at the museum's grand re-opening.
In Year 2000, the Royal London Wax Museum has an inventory of some 300 wax figures that have been sculpted in England, the most recent of which is "The woman of the Century". Decades of enhancements have gone well beyond the simple accumulation of wax figures. The multi-faceted "World of Wax" experience has been magnified not only through audio-visual technologies, but also through complementing displays such as the Crown Jewels Theatre, the World War I Field Surgical Hospital Kit, the thousand year old piece of cedar, replica sword of Genghis Khan, and original opera chairs crafted in 1987 for the Prince and Princess of Wales.
North America's first Josephine Tussaud Wax Museum remains the "flagship" establishment on the continent, and is a major contributor to Victoria's image and reputation as "A Little Bit of Olde England".
2011: The Wax Museum closed it's doors in 2010.
Explored: Highest position #47
Excerpt from www.gpsmycity.com/attractions/eglise-saint-nicolas-(st-nicholas-church)-12762.html:
Eglise Saint-Nicolas (St. Nicholas Church), Brussels
Dedicated to Saint Nicholas of Bari, the patron saint of sailors (famously known as Santa Claus), this church has a history dating back to the 12th century but has undergone significant restoration efforts on several occasions – most notably in the 1950s when portions of its exterior were reconstructed in a simple Gothic style. One distinctive feature is the deliberate orientation of its three broad nave aisles, which were built at an angle to the chancel to accommodate a nearby stream. An intriguing relic of the past is the cannonball embedded high up in the third pillar on the left side of the nave, a remnant from the French bombardment of 1695.
Inside the church, you can find valuable artworks such as 'The Virgin and Child' painting by Rubens and the Vladimir Icon from Constantinople, dating back to 1131. Among other art pieces, there's also a splendid gilded copper reliquary shrine in the right-hand aisle, crafted in Germany during the 19th century to honor a group of Catholics martyred by Protestants in Gorinchem, Netherlands, in 1572.
A monumental sculpture created in 1984 by Charles Albert Szukalski in the ghost town of Rhyolite near Death Valley.
Szukalski molded his shapes by draping plaster soaked bulap over live models until the plaster dried enough to stand on it's own. After his death, the Goldwell Outdoor Art Museum was formed and several other artists contributed works.
Happy Slider Sunday!